Катарсис. Внутрішній і зовнішній. Майбуть нинішня ситуація була необхідна. Й послана нам Богом як іспит, який дасть нам сили. Левел ап.

Теперь ми можемо побачити хто й чого вартий. Хто є для нас нормальними людьми, а хто ворожинами. Радію, бо є друзі... є нормальні люди (на мою суб'єктивну думку), але досить багато тих, з ким тепер навіть здороватися не хочеться. Й соромно стає за таке знайомство.

Чесно, я не розумію як можна вітати окупантів квітами? Радіти їх приходу, називати захисниками. Люди, ви що, подуріли? Що за колабораціонізм?

Це солдати чужої, як опинилося, ворожої країни. Солдати, які в любий момент можуть отримати наказ стріляти. Ворог, який захоплює важливі точки (військові частини, аеропорти, аеродроми, вокзали тощо).

Тепер коли я чую від когось "Рассия нас спасет" - все остальне з його уст для мене звучить як "Алалалалала я придурок"

Чому коли росіянин любить свою країну, то він молодець, а коли українець є патріотом своєї держави, то він "фашист", "бандерівець", "екстреміст". Якого дідька вони називають нас малоросами, а себе страшим братом. Щож, якщо й старшим братом, то точно що перший млинець завжди комом виходить.

Мені не потрібен такий недалекий старший брат алкоголік.

Я знаю, що серед росіян є добрі, гарні, світлі люди. Але дії їх влади мене не влаштовують.